САВЧУК ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

28.05.1982 – 18.05.2023

Зі спогадів матері Наталії Іванівни

Вшановуємо пам’ять полеглого 18 травня 2023 р. героя-земляка Савчука Володимира Петровича, який народився 28 травня 1982 р. у м. Старокостянтинові.

Закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 у 1999 р. У цьому ж році вступив до Київського національного торговельно-економічного університету на спеціальність «Експертиза товарів і послуг», який закінчив 2004 р.

Працював у паливних компаніях, пройшовши шлях від менеджера із продажів до комерційного директора. За сумлінну працю та лідерські здібності  нагороджений золотою медаллю за реалізацію 1000000 літрів нафтопродуктів у 2006 році.

У 2007 р. разом із партнером заснував приватне підприємство.

Колеги, які працювали з Володимиром Петровичем, відгукувалися про його лідерські та людські якості: «Наш шеф навчив нас працювати і достойно жити».

У 2022 році вступає до лав ЗСУ добровольцем у м. Старокостянтинові. Один із перших освоїв керування БпЛА.

Володимиру присвоїли звання лейтенанта. Проявивши наполегливість та свої лідерські якості, написав запит до Закарпатського округу, де стояв на обліку, щоб його відправили на Бахмутський напрямок за згодою. Володимир перевівся до 10-ї гірсько-штурмової бригади. За бойовий дух, наполегливість у знищенні ворога йому присвоїли звання старшого лейтенанта-командира зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону в/ч А4267 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

Бригада, якою він керував, виконувала всі завдання на відмінно.

«Якби усі офіцери були, як Савчук Володимир Петрович, було б набагато легше перемогти ворога», - згадує командир батальйону Андрій Шувалов.

Старший лейтенант Савчук Володимир Петрович помер 18 травня 2023 р. у 59 військово-медичному шпиталі м.Слов’янськ від поранень під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави у м.Бровари Київської області.

  Нагороджений нагрудними знаками «10 гірсько-штурмова бригада» та «Гідність і честь»,  орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Зі спогадів дружини Олени

Савчук Володимир Петрович

Позивний «Сова»

Народився 28.05.1982 року в місті в м.Старокостянтинів Хмельницької області. Закінчив ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 в 1999 році . Закінчив КНТЕУ по спеціальності “Експертиза товарів і послуг” в 2004 році. Працював в паливних компаніях, пройшовши шлях від менеджера з продажів до комерційного директора.

Одружений: дружина Османкіна Олена Миколаївна 1982 року народження, має доньку Савчук Анастасія Володимирівна 2013 року народження.

Захоплювався спортом. В 2018 році брав участь у змаганнях свімран у Польщі Swimrun Wiory, де зайняли командою 3 місце: https://www.facebook.com/goswimrunpl/. В 2019 році проплив 14 км на змаганнях Oceanman Lago d'Orta Italy.  В 2021 брав участь у змаганнях з тріатлону IRONMAN 70.3 Turkey, де  дистанція складається з 1,9 км плавання, 90 км  індивідуального велосипедного заїзду та 21,1 км бігу.

Вступив до лав ЗСУ в лютому 2022 року добровольцем, не зважаючи на те, що мав інвалідність 3 групи адже жив з однією ниркою. В липні 2022 переведений до 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» з власної ініціативи. В лавах ЗСУ пройшов шлях від молодшого лейтенанта до старшого лейтенанта, командира  зенітного ракетного взводу  зенітної ракетної батареї  зенітного ракетно- артилерійського дивізіону в/ч А4267 підрозділу «Дика качка» 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

Старший лейтенант Савчук Володимир Петрович, командир  зенітного ракетного взводу  зенітної ракетної батареї  зенітного ракетно- артилерійського дивізіону помер 18.05.2023 року у 59 Військово-медичному госпталі м.Слов’янськ від поранень отриманих під час мінометного обстрілу поблизу н.п. Веселе Бахмутського району Донецької області.

Похований на Алеї Слави м.Бровари Київської області.

Нагороди:

Ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

нагрудний знак  «10 гірсько-штурмова бригада»